«...Серед кельтів, готів, скіфів, сарматів, балтів Iван Білик знайшов місце і нашим предкам»

04.12.2012

27 листопада у віці 82-х років помер відомий український письменник, лауреат Шевченківської премії, перекладач болгарської літератури Іван БІЛИК. Він — автор трилогії «Скіфи», романів «Танго», «День народження Золотої рибки», «Земля Королеви Мод», «Золотий Ра», «Яр», «Меч Арея» і «Похорон богів». Два останні стали бестселерами. Втім, «Меч Арея» практично одразу після того, як роман побачив світ 1972 року, заборонили. Примірники вилучили з бібліотек і навіть із книгарень. Щоправда, на той момент в книжкових крамницях їх залишилося лише п’ять тисяч екземплярів із 65-ти тисяч накладу. А самого письменника примусили звільнитися з газети «Літературна Україна», де він працював, позбавили права друкуватися, піддали цькуванню в пресі. Історик Олена Апанович вважає, що саме факт, мовляв, на карті пізньої античності серед кельтів, готів, скіфів, сарматів, фракійців, балтів Іван Білик знайшов місце і нашим предкам, найбільше і спантеличив радянських ідеологів. Сам автор писав: «Я кілька разів згадував, що Геродот був в Україні. Не було їм до чого придертися, так вони до України причепилися: «Яка Україна? Не було тоді України». І тут же, у своїх виданнях, пишуть, що Геродот був у Таджикистані. Так, Таджикистан був, а України, виходить, не було? Або писали, що «українська нація утворилася у XIV—XVI століттях, а він пише, що у V ст.»

Після вилучення в СРСР книжку передавали із рук в руки. Невдовзі було надруковано у Великобританії, Канаді та США...

На сьогодні перевидано 15 разів, у тому числі 9 — за кордоном. Іван Білик відомий також як перекладач творів болгарських письменників. (Е. Коралова, Е. Станева, А. Гуляшки, І. Давидкова, І. Петрова...)

1993 року Івана Івановича нагородили Всеукраїнською літературною премією за найкращий роман року. Мали на увазі його твір «Не дратуйте грифонів». І ось за кілька днів до своєї смерті він отримав відзнаку «Золотий письменник України». Що називається, встигли!